Популярні радянські ігрові автомати

У Радянському Союзі азартних гральних автоматів не було. Замість них і дорослим, і дітям пропонувалася провести час за різними розважальними іграми. Їх згадають багато представників старшого покоління, і кожен одразу назве трохи до болю знайомих назв. Їхня історія почалася в 70-ті роки минулого століття. Виробництва було налагоджено у всіх колишніх республіках. Оскільки вони служили розвагою, то були розташовані у місцях дозвілля радянських людей: кінотеатрах, парках відпочинку, іноді у готелях, магазинах і вокзалах.

Незважаючи на те, що вони проіснували до 90-х років, незадовго до розпаду СРСР їхня кількість почала різко зменшуватися, і знайти їх у раніше звичних місцях стало практично неможливо. Пізніше, через масову появу персональних комп’ютерів, радянські гральні автомати втратили свою популярність. Так само важливим фактором послужила інфляція, зокрема знецінення, а згодом і вилучення з використання монети в 15 копійок, за допомогою якої починалася горезвісна гра.

Автомати, які користувалися популярністю

Пізніше ігровий сегмент заполонили зарубіжні слоти, і радянські продукти забули на довгий час. Однак історія індустрії ігор і досі пам’ятає радянські автомати. Щоб зіграти на такому пристрої, потрібно вкинути в призначений для цього отвір монетку 15 копійок, рідше — спеціальний жетон аналогічної вартості.

Незначна фіксована сума для початку гри оберігала гравця від невиправданих витрат. Це була своєрідна ставка, що дозволяє грати оплачений час. Такі апарати були розраховані на одного чи двох гравців. Як виграш служили не грошові суми, а додатковий час для гри. Таким чином, витративши 15 копійок, можна було зіграти неодноразово, будь удача на вашому боці, і цікаво провести вільний час. Також призом можна було отримати м’яку іграшку, сувенір, шкільне приладдя або навіть діафільм. На кожному подібному автоматі значилися правила гри та згадки з проханням використовувати стандартні монети, не гнуті та не ювілейного видання.

Види гральних автоматів

Радянські автомати можна було розділити на механічні, електромеханічні та електронні. Останні мали у своїй структурі екран, на якому відбувалися всі дії. Ігор такого зразка відомо дуже багато. Причому нерідко одна гра могла мати кілька назв. Всі вони були розроблені не тільки для розваги та активного відпочинку, але й для розвитку корисних якостей та навичок: окоміра, реакції, точності стрілянини, швидкості реакції. Категорія механічних апаратів була досить скромною в асортименті і передбачала такі продукти: Хокей, Футбол, Кран, Баскетбол, Марсохід.

Граючи ж на електромеханічних автоматах, можна було вибрати як приз іграшку до вподоби. В наявності були ігри різної спрямованості: • Автомати-качалки — Коник, Лев, Морський патруль, Літак, Супутник, Зебра, Кінь, Дельфін, Машинка, Цирк, Трактор, Космік, Гусак; стрілецькі імітатори — Дуплет (Зимове полювання), Ні пуху, ні пера, Полювання, Тир, Снайпер, Вдалий постріл; Маніпулятори – Зонд Б327-1М, Кран-карусель АІК-1, Автокран Б327 (Кран); Спортивні — Міні-кеглі, Футбол, Хокей, Шайбу! Шайбу!, Голкіпер, Ріпка (силомір), Пенальті; пінбол — Удар! Ще удар!, Ну, постривай!, Цирк, Спорт.

Кількість електронних ігор також вражає. До цієї категорії входили: Авторалі, Винищувачі, Автоперегони, Лабіринт, Диск, Містечка, Сафарі, Перехоплювач, Телеавторалі, Радар-Т, М’яч-мішень, Стрілецькі ігри, Стрибки, Телетир-4, Цветогон, Чемпіон-М, Біліард, Кіт- рибалок, Острів скарбів, Зоряний лицар, S.O.S., Лабіринт, Клад, Тетріс, На чужій планеті, Фліппер, Зоряний АС, Вікторина, Велокрос, Полювання на болоті, Танковий бій, Залізна машина.

Одним із найбільш затребуваних тоді і відомих навіть у наші дні є автомат «Морський бій». Цей прилад імітував бій підводних човнів, під час якого необхідно атакувати ворожу мету. Пізніше він був модифікований та отримав назву «Морська дуель». У цій грі передбачалися двоє учасників, але були серед радянських автоматів і ті, де одночасно могла грати ціла компанія. Так, на автоматі «Скачки» максимальна кількість учасників дорівнювала шести. Переможцем був той, чий кінь фінішував першим.

Здоровий дух суперництва дарували інші автомати. Наприклад, «Перехоплювач» пропонував спробувати свої сили у битві із противником у повітрі. Автомат «Магістраль» виділявся на тлі інших не лише дизайном корпусу, а й сенсорними кнопками. Грати можна було вдвох, проїжджаючи кілометри віртуальною трасою.

До кінця 80-х з’явилися перші гральні автомати на базі різних платформ. Одним із таких був «коник-Горбунок». Екранного героя необхідно було якнайшвидше провести через усі випробування. Також на той час набирали популярність ігрові автомати 777. Азартні ігри не були ще так поширені, але любителів зірвати великий куш завжди вистачало.

За останні двадцять років інтерес до радянських ігрових автоматів значно збільшився. 2010 року навіть відбувся перший в історії чемпіонат на цих раритетних апаратах. Багато хто намагається купити їх у свої колекції, хтось шукає симулятори цих ігор в інтернеті. У Росії було відкрито три музеї, де радянські автомати представлені як експонати. Хоча ці ігрові автомати не приносили грошових винагород, вони дарували радість та незабутні спогади, які назавжди залишаться в пам’яті кожного, хто виріс у Радянському Союзі.